-
1 progenitor
n1) прабатько; прародитель; засновник роду2) попередник; засновник3) віол. предок (рослинного і тваринного виду)4) джерело, оригінал5) фіз. вихідна частка* * *n1) прабатько, прородитель, засновник роду2) попередник; засновник3) бioл. предок ( рослинного або тваринного виду)4) джерело, оригінал ( рукопису)5) фiз. вихідна частинка -
2 progenitor
n1) прабатько, прородитель, засновник роду2) попередник; засновник3) бioл. предок ( рослинного або тваринного виду)4) джерело, оригінал ( рукопису)5) фiз. вихідна частинка
См. также в других словарях:
підвид — у, ч. 1) Підрозділ, що об єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу – виду. 2) Нижча, дрібніша одиниця в системі класифікації тваринного та рослинного світу, що об єднує тварин або рослини,… … Український тлумачний словник
вид — I у, ч. 1) Те саме, що обличчя. || рідко.Вигляд, зовнішність. 2) на що і без додатка. Частина місцевості, яку видно; краєвид. •• На виду/ так, що видно. II у, ч. 1) Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ і т. ін.; тип. 2)… … Український тлумачний словник
